Визначні особистості нашого села

                Визначними особистостями, в першу чергу, визначаються ті, що творять добро. Але історія зафіксувала й імена тих, котрі скоїли неперевершене зло, як Геростат, який спалив одне із семи чудес світу – величний храм богині Артеміди.

                Кожен свідомий житель нашого села повинен знати свою історію, головні визначні дати, визначних постатей  свого села. Повинен бути патріотом! Не цуратись свого рідного краю, а навпаки – прославляти його своїми добрими ділами.

                Вихідці з нашого рідного села трудяться на широких просторах всієї нашої Батьківщини та в різних галузях приносять користь суспільству.  Отож давайте згадаємо імена тих, про кого в селі добре знають - найвизначніших.

                Іван Ярич – головний редактор  районної газети «Свіча», що раніше мала назву «Червона Долина».

                Василь Ярич – Скульптор художнього відділення Львівського університету, автор пам’ятника М. Грушевському, монумента на честь борців за волю України в Долині.

                Любомир Крайник – доктор технічних наук, директор Львівського науково-дослідного інституту «Укравтобуспром».

                Іван Кухта – дипломат, працює в міністерстві закордонних справ України.

                Валентин Готліб – лікар-терапевт, кандидат медичних наук. Головний лікар діагностичного центу в Києві.

                Михайло Довганич – хормейстер, педагог, композитор, доцент з хорового мистецтва.

                Ярослав Біланчин – професор Одеського університету, географ, доктор наук.

                Василь Романкевич – заслужений лікар України, відомий хірург в західній Україні. Передчасно помер. На могилі його написано: «Світячи іншим, згораю сам!»

                Велика Тур’я – одне з найбільших сіл Долинщини. Знаходиться на відстані 27 кілометрів від м.Долини і розкинулось на 7-ми кілометрах вздовж річки Тур’янка. За переказами, колись тут водилися дикі бики – тури, від чого пішла й назва села. Інша версія – село успадкувало назву від річки Тур’янки, яка витікає із гірського поселення Мала Тур’я. Засноване село в Х-ХІ столітті, а перша згадка в перших письмових джерелах згадується 24 квітня 1498 року. Але знайдений кам’яний молот бронзового віку свідчить, що люди тут жили здавна. Село утворилося шляхом об’єднання хуторів Баня, Данилівна, Кам’янка, Селище, Прийма, Балани. За переказами з Болохова на Турю була «княжа дорога» – найближчий шлях у гори з Галича. Нею на полювання їхали князі. У приліску Баня колись була криниця глибиною 30 м, з якої селяни черпали солону ропу. Соляну копальню з вишкою називали «баня», від чого й пішла назва хутора. На Бані був також кар’єр з глиною, якою мастили хати і печі. У кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ століть власником села був Іван Городянський, потім – пани Белінські.